структура

статут

скринька довіри

Про коледж

Історично склалося так, що старовинний Тульчин здавна був своєрідним центром культурного життя на колишній Брацлавщині, а тепер – на Вінниччині і Поділлі. Ще в давні часи тут діяли самодіяльні хори та вертепно-драматичні колективи.

У 1919 році видатний український композитор і просвітитель Микола Леонтович створив у Тульчині хорову капелу, яка досі діє в районі і носить його ім’я.

Вагомим фактором розвитку культурного життя на Вінниччині є Тульчинський коледж культури. Готуючи спеціалістів для роботи в закладах культури сіл області, він здійснює роботу по відродженню і збереженню українських національних традицій, звичаїв, обрядів, мови, музики, пісень, – всього того, що складає духовний зміст нашого суспільства, є основою української культури і нації.

Участь Тульчинського району в оглядах-конкурсах народної художньої творчості, у фестивалях, різних святах, щорічних оглядах «Театральна весна» та інших масових заходах в галузі культури в межах області і всієї України у великій мірі визначається діяльністю Тульчинського коледжу культури, творчим потенціалом його педагогічного колективу та студентського контингенту.

Тульчинський коледж культури – один з найстаріших на Україні закладів освіти. Історія його багата і цікава.

Заклад почав своє існування 1930 року як технікум масової комуністичної освіти, який мав 2 відділення: організаційно-масове (готувало клубних працівників) і бібліотечне (готувало бібліотекарів середньої кваліфікації).

У 1937 році технікум було перейменовано в бібліотечну школу, поряд з якою було створено і політосвітню школу, яка готувала директорів, інструкторів районних будинків культури, завідувачів клубів, масовиків.

У роки Великої Вітчизняної війни заклад не діяв.

У травні 1944 року його роботу було відновлено. Він став називатись «Тульчинський технікум підготовки політосвітніх працівників».

У 1947 році технікум перейменовано в технікум підготовки культурно-освітніх працівників теж з двома відділеннями. Відкрито заочне відділення, на якому готувалися клубні та бібліотечні працівники.

З 1960 року запроваджено чотирирічний термін навчання, що тривало до 1966 року.

У 1961 році технікум перейменовано в культурно-освітнє училище, а 1980 року в училище культури.

У 1982 році освоєно приміщення основного корпусу колишнього палацу Потоцьких (пам’ятки архітектури XVIII століття), а у 1985 році освоєно східний корпус цього палацу, що сприяло значному розширенню навчальної бази.

З вересня 1988 року училище перейшло з трирічного на чотирирічне навчання. У цьому році відбувся Всесоюзний семінар директорів училищ, а у травні 1988 року пройшов Республіканський семінар викладачів нової обрядовості.

У 1990 році відкрито музей історії училища. Заклад став базою для проведення семінарів, нарад серед споріднених закладів освіти України.

У липні 1997 року постановою Кабінету Міністрів України Тульчинське училище культури було реорганізовано у філію Вінницького державного училища культури і мистецтв імені Миколи Дмитровича Леонтовича, що значно ускладнило процес подальшого розвитку училища.

Рішенням Вінницької обласної ради № 50 від 26 липня 2002 року створено на базі Тульчинської філії Вінницького училища культури і мистецтв імені Миколи Дмитровича Леонтовича комунальний вищий навчальний заклад «Тульчинське училище культури», шляхом відокремлення від Вінницького училища культури і мистецтв.

Рішенням 33 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради № 678 від 15 червня 2018 року комунальний вищий навчальний заклад «Тульчинське училище культури» був перейменований у «Тульчинський коледж культури».

Оркестр української народної музики

Керівник – Леонід Данилович Трачук
Концертмейстер – Віталій Володимирович Тихоліз

Оркестр української народної музики був створений у вересні 2011 року Трачуком Леонідом Даниловичем.

Учасниками колективу є викладачі та студенти Тульчинського коледжу культури, а також викладачі Тульчинської школи мистецтв.

У 2015 році Трачуку Л.Д. присвоєно звання «Заслужений працівник культури України».

Оркестр здійснює музичний супровід хореографічних композицій і танців для ансамблю народного танцю «Намисто» (керівник Оксана Маковій) та ансамблю українського танцю «Забава» (керівник Анжела Олянишена).

Репертуар колективу різнохарактерний, його основу складають українські народні танці та танці народів світу (молдавські, румунські, польські, болгарські та інші).

Оркестр також працює в пісенному жанрі. Вокалістами є викладачі – Ярова Інна Володимирівна, Розлучна Альона Володимирівна та Плаксій Ірина Вікторівна. В репертуарі українські народні пісні «Ой на гору козак воду носить», «Гей Іване», «Два потоки з чорногори» (муз. Кос-Анатольського), а також оркестрові твори в обр. С. Орла «Буковинський марш» та «Аркан», гуцульська народна мелодія для скрипки з оркестром.

Колектив разом з ансамблем народного танцю «Намисто» бере активну участь у концертній діяльності міста, району, області, а також в обласних та всеукраїнських конкурсах і фестивалях народного танцю.

Робота оркестру спрямована на розширення творчого репертуару та прищеплення любові до народної музики, пісні, танцю.