Голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947… Сучасному поколінню молоді, мало що відомо про ці періоди історії. У світі різноманіття товарно-гастрономічних послуг, важко уявити відсутність їжі. Коли консервують дома в банки не різносоли, а звичайні сухарі. Коли в якості їжі, радієш кожній розквітлій бруньці. Коли, зірвавши на полі 5 пшеничних колосків, можеш бути розстріляним. Коли хочеться, в реальному сенсі слова, з’їсти сусіда… Історії нібито з фільмів жахів, але це не кінострічка! Це реальність минулого нашої країни, про яку не можна забувати, аби зійти з траєкторії спірального руху часу.

У Тульчинському фаховому коледжі культури ця тема ніколи не була поза увагою. Готуючись до заходів, вшанування пам’яті жертв голодомору, учасники за лаштунками здебільшого були не в змозі втримати сліз.

Щира данина пам’яті втілена у театралізованому концерті – реквіємі «Мільйонів горе не заглушить час» (який відбувся на сцені Академічного українського музично-драматичного театру ім. М.К. Садовського) та в літературній виставі за творами Катерини Мотрич «Небесна таїна» у виконані студентського народного колективу «Маленький театр», художній керівник Любов Прилипко…